Історія інституту

 

Навчально-науковий інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики Одеської національної академії харчових технологій –  навчальний заклад, головним завданням якого є підготовка інженерних кадрів для промисловості, створення «науково-технічного мозку нації» за рахунок відбору і виховання творчої молоді, розвиток фундаментальних і прикладних досліджень як у традиційних напрямах науки і техніки, так і в новітніх галузях.

Інститут має велику, цікаву більш ніж 90-річну історію.

Все почалось ще у 1921 році, коли ідея підготовки лаборантів-хіміків втілилася у справу організації Інституту Прикладної хімії, який і був відкритий 1 травня 1921 року на урочистому засіданні членів Союзу Хіміків.

 Згодом, реорганізація системи вищої і середньої промислово-технічної освіти в період реконструкції народного господарства стала об'єктивною необхідністю і відповіддю на цю потребу стала Постанова Колегії Губпрофосвіти України від 3 лютого 1922 року, що затвердила організацію Технікуму загальної і прикладної хімії як вищого навчального закладу шляхом злиття Інституту Прикладної хімії і хімічного факультету Політехнічного інституту.

 У 1929 році технікум було реорганізовано в Одеський хімічний інститут, а у 1930 році був створений Одеський харчовий інститут на базі відповідних спеціальностей Одеського хімічного інституту і харчового факультету Кам’янець-Подільського хімічного інституту, який розмістився за адресою Дворянська, 1/3

Гостра потреба в інженерних кадрах для переробної та консервної промисловості викликала необхідність створення в м. Одесі в 1931 році Всесоюзного механіко-технологічного інституту консервної промисловості з факультетами: хімічним, технологічним, механічним і інженерно-економічним на базі Одеського харчового інституту, консервного факультету Краснодарського харчового інституту, Херсонського рибного інституту, технологічного відділення Мичуринського сільськогосподарського інституту ім. Плєханова.

Восени 1941 року в умовах блокади міста Одеси частина інституту була евакуйована вглиб країни. Багато викладачів та студентів добровольцями пішло до армії. З 1942 року інститут почав навчальну роботу в Таджикистані в місті Сталінабад. В жовтні 1944 року інститут відновив роботу в місті Одесі.

В листопаді 1949 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР № 5226 "Про збільшення виробництва холодильного обладнання та оснащення ним торгових підприємств у 1950-1954 роках". В Наказі Управління у справах вищої школи при Раді Міністрів УРСР від 3.01.1950 року читаємо: «Відповідно до розпорядження Ради Міністрів Союзу РСР від 30 .12.1949 року №20924-р перейменувати Одеський технологічний інститут консервної промисловості Міністерства вищої освіти СРСР – в Одеський технологічний інститут харчової і холодильної промисловості». Інститут очолив Володимир Сергійович Мартиновський.

У 1969 році вперше історія нашого інституту перетнулась із історією ОНАХТ. В результаті реорганізації  викладачі, наукові співробітники, аспіранти і студенти Одеського технологічного інституту харчової і холодильної промисловості (ОТІХХП), що навчалися по спеціальностях машини і апарати харчових виробництв, технологія виноробства, консервації, м'яса і м'ясних продуктів, молока і молочних продуктів влились у ОТІ (нині ОНАХТ), а у свою чергу з ОТІ в ОТІХХП були переведені теплофізичний факультет разом з частиною професорсько-викладацького складу, проблемна науково-дослідна лабораторія, аспіранти і студенти, що проходили навчання по спеціальностях - інженерна теплофизика і проектування, монтаж і експлуатація атомних електростанцій.

З урахуванням переліку спеціальностей, який склався, у 1989 році інститут було перейменовано в Одеський інститут низькотемпературної техніки і енергетики.

Продовжувалася робота по відкриттю нових спеціальностей комп’ютерного і екологічного напрямків, які відповідали і відповідають сучасним потребам.

В 1994 році інститут отримав статус академії з назвою Одеська державна академія холоду (ОДАХ).

У 2000 році ОДАХ стала членом Європейської асоціації освіти, а у 2001 році - мережі університетів Чорноморського басейну. Вона стала номінантом “Золотої книги еліти України”, переможцем Національного конкурсу “Золоті торгові марки ” в номінації “Освіта України” за видатні досягнення в галузі низькотемпературної техніки, дипломантом Міжнародного відкритого рейтингу популярності і якості.

Наукові розробки вчених академії, серед яких були Заслужені діячі науки і техніки України і Заслужені працівники освіти України, лауреати Державної премії України, академіки Міжнародної академії холоду, професори, кандидати технічних наук, знайшли широке застосування у багатьох галузях науки та техніки від мікрохірургії до космічного обладнання.

У 2012 році за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня №334-р "Про реорганізацію Одеської державної академії холоду" академію прієднано до Одеської національної академії харчових технологій у якості структурного підрозділу - Навчально - наукового інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики Одеської національної академії харчових технологій.

Теперішній статус інституту – це насамперед збереження кращих освітніх традицій – професійності, компетентності, науковості, інтелігентності своїх випускників.

 

Циклом статей, присвячених історії та діяльності інституту у різні епохи, ми вшановуємо пам'ять наших вчителів, які підкоряли вершини науки, віддаючи своє життя служінню народу:

Історія інституту до 1950 року

Історія інституту після 1950 року

Збірка матеріалів про співробітників інституту - учасників Великої вітчизняної війни 1941 - 1945 р.

Альма-матер (Дорошенко О. В.)