Проблемна науково-дослідна лабораторія з холодильної техніки (ПНДЛ ХТ) створена при Одеському технологічному інституті харчової і холодильної промисловості 10 листопада 1959 р. спільноюПостановою ЦККП України і Ради Міністрів Української РСР «Про заходи щодо поліпшенняпереробки худоби і птиці в Українській РСР». ПНДЛ ХТ функціонувала до 2012 р. при Одеській державній академії холоду, а з 01.09.2012 р. при Одеській національній академії харчових технологій. Засновником і першим науковим керівником лабораторії був ректор, доктор технічних наук, професор В.С. Мартиновський. За більш ніж 50-річну історію існування проблемну лабораторію очолювали провідні вчені: Нікульшин Руслан Костянтинович, Авдєєв Євгеній Степанович, Блещунов Олександр Володимирович, Карєв Валерій Іванович, Цвіговський Георгій Костянтинович, Хмаладзе Оріава Шотаєвіч. За ці роки проблемна лабораторія стала основою для підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

З березня 2003 р. і по сьогодення проблемну лабораторією з холодильної техніки очолює кандидат технічних наук, ст.н.с. Гоголь Микола Іванович.

Наукова діяльності та ПНДЛ ХТ

Основною метою наукової діяльності ПНДЛ з холодильної техніки є вивчення і створення нових наукових знань і розробка на їх основі суспільно корисних результатів; сприяння якісної підготовки фахівців для галузей економіки, наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; рішення комплексних задач у сфері наукового і технологічного розвитку; впровадження в Україні і на світовому ринку наукових і науково-практичних результатів.

Виконання робіт в ПНДЛ з холодильної техніки, здійснюються відповідно до тематичних планів, які формуються на основі пріоритетних наукових напрямів МОН України. Наукові напрями визначаються виходячи із завдань, поставлених при організації ПНДЛ ХТ і профілю підготовки фахівців.

Основні завдання ПНДЛ з холодильної техніки у галузі наукової та науково-технічної діяльності:

• Розвиток фундаментальних досліджень за пріоритетними напрямаминауки і техніки, на нових професійних знань у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави, підтримка промислового виробництва, шляхом розробки і створення холодильних систем (компресійних, тепловикористовуючих, сонячних, термоелектричних) на основі раціональних режимів холодильної технології, умов енергозбереження, експлуатаційної безпеки, інформаційних технологій, екології.
• Виконання прикладних досліджень і розробок відповідно до напрямів науково-технічної діяльності з метою ефективного використання і розвитку наукового потенціалу, підтримки вітчизняного виробника, розробки і впровадження надійних елементів систем на основі раціональних режимів холодильної технології, дотримання принципів енергозбереження та експлуатаційної безпеки.
• Сприяння посиленню впливу науки на вирішення завдань освіти і виховання, збереження і зміцнення визначального характеру науки в розвитку суспільства та економіки.
• Підтримка діючих та формування нових наукових шкіл.
• Здійснення заходів щодо підтримки наукових досліджень молодих вчених та обдарованої молоді, залучення їх до роботи у колективах наукових шкіл.
• Сприяння підготовки в академії кваліфікованих фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації на основі досягнень в сфері енергетики, низькотемпературної техніки, холодильної технології харчових продуктів, транспортування, переробки нафтопродуктів, природного газу, інформаційних технологій та екології.
• Ефективне використання наукового і науково-технічного потенціалу вищої школи для вирішення пріоритетних завдань щодо оновлення виробництва та проведення соціально-економічних перетворень.
• Сприяння розвитку нової, прогресивної форми науково-технічного закордонною та вітчизняною академічної й галузевої наукою з метою вирішення науково-технічних завдань, створення нових технологій, і впровадження розробок у промисловость.
• Сприяння розвитку інноваційної діяльності для створення науково-технічної продукції та зразків нової техніки і матеріалів, орієнтованих на ринок високих технологій.
• Сприяння захисту інтелектуальної власності і авторських прав винахідників, як основи зміцнення і розвитку науки, виходу на світовий ринок високотехнологічної продукції.
• Модернізація і оновлення експериментально-виробничої бази лабораторій академії й ефективне її використання.
• Сприяння організації інформаційної та видавничої діяльності, популяризація досягнень науки через засоби інформації, мережі інтернет.
• Проведення кон´юнктурних досліджень ринку наукових послуг, патентно-ліцензійної роботи, здійснення маркетингового, інформаційного забезпечення і трансферу науково-технічної продукції, відповідно до міжнародних стандартів.

Основні напрями наукової діяльності ПНДЛ ХТ:

• Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливіших проблем розвитку науково-технічного потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України в світі і стійкого розвитку суспільства і держави, що включають підрозділи: найважливіші проблеми фізико-математичної і технічної науки; фундаментальні проблеми сучасного матеріалознавства; фундаментальні проблеми науки про життя і розвиток біотехнологій.
• Інформаційні і комунікаційні технології: нові апаратні рішення для перспективних засобів обчислювальної техніки, інформаційних і комунікаційних технологій; технології і засоби розробки програмних продуктів і систем; інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології, інтегровані системи баз даних і знань; аналіз даних в інфокомунікаціях; розробка оптичної системи комутації з оптичним управлінням; адаптація міжнародних стандартів безпровідної технології до умов сучасної мережі України; модернізація мережі доступу, побудова мережі нового покоління; система управління телекомунікаційною мережею; розробка методів проектування мережідоступу.
• Енергетика і енергоефективність: технології енергетичного машинобудування; технології використання нового виду палива, викидних енергоресурсів, відновлюваних і альтернативних джерел енергії, теплонасосні технології; нанотехнології створення нового покоління матеріалів; технології та засоби експертно-аналітичного контролю якості моторного палива.
• Раціональне природокористування: технології моделювання і прогнозування стану довкілля; перспективні технології агропромислового комплексу і переробної промисловості; технології очищення і запобігання забрудненню атмосферного повітря.

Круг науково-технічних інтересів співробітників лабораторії досить широкий. Велике значення дослідники приділяють розробкам, що направлені на забезпечення продовольчої безпеки України.

Найбільш ваговитими є: «Технології холодильної обробки і зберігання м´яса і м´ясопродуктів в виробничих холодильниках. Проектування і устаткування холодильних систем і установок м´ясопереробних підприємств»; «Холодильні технології зберігання рослинної сировини. Проектування і устаткування овочесховищ, у тому числі з РГС». Також завданням даного напряму є: консультування, проектування нових охолоджувальних складів з використанням новітніх досягнень холодильної техніки, створення автоматизованих холодильних комплексів.

Широку зацікавленість у практичному сенсі має напрям, спрямований на розробку теплообмінної апаратури охолоджуючих систем промислових технологічних процесів. Розробляються і впроваджуються не лише самі теплообмінні апарати, але і теплообмінні поверхні апаратів, які забезпечують ефективне відведення тепла. Створена система охолоджування гранульованих мінеральних добрив, розробка якої виконана вперше.

Цікавим є напрям, що розвивається: «Комплекс кріогенних технологій для вилучення інертних газів та їх ізотопів із атмосферного повітря і віддувочних потоків хімічних підприємств».

Розроблено комплекс технологій для вилучення інертних газів з повітря і віддувочних потоків аміачного виробництва, отримання стабільних ізотопів неону. Створено ряд експериментальних і дослідно-промислових установок, що моделюють окремі етапи збагачення, розділення і очищення інертних газів. Установки впроваджені в цехах з виробництва кисню металургійних комбінатів і на підприємствах, що виробляють інертні гази високої чистоти. За допомогою рідких газів фізики-ядерники синтезували нові елементи: курчатовій, нобелій, францій і астат. Неон-21 використовується в медицині для MRI-діагностики, вентиляції легенів. Ізотопні суміші із заданою концентрацією є активним середовищем в лазерних гіроскопах, а ізотопні лазери використовуються в навігації і для досліджень у фундаментальних галузях фізики.

Комплексне рішення з енергозбереження в ЖКХ з використанням сонячних колекторів і теплових насосів – один з напрямів науково-технічної діяльності ПНДЛ ХТ. Використання теплових насосів для утилізації тепла стічно-фекальної води вважається одним з найбільш ефективних методів енергозбереження. При використанні сонячних систем для нагріву ГВС можна оптимізувати параметри такої гібридної системи по поверхні сонячних колекторів і вибору теплового насосу, що дозволяє зменшити терміни окупності і вартість.

Унікальний напрям, який розвивається в Україні і в ПНДЛ ХТ це «Розробки в галузі термоелектричного охолоджування». Галузі використання термоелектричних охолоджувачів – об´єкти оптоелектроніки і комп´ютерної техніки. Розроблені і знайшли споживачів більше як 800 конфігурацій термоелектричних охолоджувачів, вдосконалені технології зменшення струму живлення і збільшення різниці температур. Створені в результаті цих робіт охолоджувачі характеризуються гранично високою щільністю потоків теплоти (до 100 Вт/см²).

Ще один напрям у створенні ефективного устаткування «Розробка енергозбережувального методу сушки зерна на основі використання енергії мікрохвильового поля». На даний час розроблені методики розрахунку мікрохвильово-конвективної сушарки і визначені її основні технічні і геометричні параметри. Створені дослідні зразки сушарок з використанням мікрохвильового методу.

Інтенсивно розвивається фундаментальний напрям «Розробка технології виробництва нанотеплоносіїв, наномастил, дослідження їх властивостей і впровадження в промисловість з метою підвищення енергетичної ефективності устаткування». Досліджуються питання підвищення енергетичної ефективності фреонових холодильних машин при використанні масел і фреонів з наночастками. Проведені дослідження показують, що перспективи застосування нанотехнологій в холодильному устаткуванні визначаються декількома чинниками, пов´язаними із зміною властивостей реальних робочих тіл і теплоносіїв.